-
1 get
1. n1) приплід, потомство (у тварин)2) розм. заробіток, получка3) прибуток2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати2) заробляти; одержувати3) домагатися, добиватися4) купити, придбати5) спіймати; схопити6) зрозуміти, збагнути; усвідомити7) помічати, спостерігати8) доводити до свідомості9) спантеличувати, ставити в тупик10) попасти, потрапити11) діставатися, добиратися; досягати12) заразитися, схопити (грип тощо)16) вивчати (вірш тощо)to get smth. by heart — вивчити щось напам'ять
17) з'їдати (сніданок тощо)get your dinner and then go to school — пообідай, а потім іди до школи
18) народжувати (про тварин)19) ставати, робитися20) мати, володіти21) бути змушеним, мусити22) починати (з inf або gerund)get aboard — сісти (на поїзд, пароплав)
get about — а) ставати відомим, поширюватися; б) пересуватися
get across — переконливо довести, викласти
get ahead — а) добиватися успіху, процвітати; б) (of) — випереджати
get along — жити, прожити
how are you getting along? — як ви поживаєте?, як справи?
get away — а) уникнути; дременути; вислизнути; б) від'їжджати
get back — а) повернутися; б) повернути (втрачену річ)
get behind — амер. підтримувати
let me get by, please — будь ласка, пропустіть мене; б) складати (екзамени)
get down — спускатися, сходити, злазити
get in — а) входити, заходити; влазити; б) прибувати, приходити
get off — а) злазити, вилазити; сходити, спускатися; б) знімати, скидати; в) відбувати, від'їжджати; г) спорт. стартувати; д) ав. злітати; є) виряджати, проводжати; є) утекти, врятуватися; ж) уникнути, позбутися
get on — а) залазити, сідати в; б) надівати; в) просуватися, робити успіхи
get out — виходити, вилазити, висаджуватися
get through — а) закінчити; б) вижити, витримати; в) скласти (екзамен); г) зв'язатися по телефону
get together — а) збиратися, зустрічатися; б) амер. дійти згоди
get up — а) вставати, підводитися; б) сходити (на гору); в) сідати (на коня); г) збільшувати (швидкість); д) посилюватися; є) організовувати, влаштовувати; ставити (п'єсу); засновувати (фірму); є) наряджати; ж) доходити; досягати; з) підганяти (коней)
1) посилено вивчати (щось)to get the upper hand — здобути перемогу, взяти гору
to get through smth. — пробиратися крізь щось
to get along (on) with smth. — обходитися чимсь
* * *I n1) приплід, потомство ( у тварин)2) дiaл. заробіток; прибутокII v1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати5) спантеличити, загнати в глухий кут6) попасти, потрапитиIII1) заразити; підхопити (нежить, грип)2) створюватися ( про враження)3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)6) вивчати (роль, вірш)8) з'їдати (сніданок, обід)9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися10) народити ( про тварин)IV1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудьto get to know — дізнаватися; знайомитися
8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smthcan you get the door to shut? — ти можеш зробити так, щоб двері закрилися?
9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положенняto get into time-troubte — шax. потрапити в цейтнот
to get smb into trouble — підвести кого-небудь; бути винуватцем чиєї-небудь вагітності
13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь16) to get across smth = to get over smth17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь21) to have got матиI havt got little time y — мене мало часу; to have got to do smth бути необхідним, зобов'язаним що-небудь зробити
to get cool — ставати прохолодним; охолоджуватися; заспокоюватися
23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменникаto get a warm — (зі)грітися
to get out of hand — відбитися від рук, вийти з з-під контролю
24) -
2 wrong
1. n1) неправда; злоright and wrong — правда і кривда; добро і зло
2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образаto do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків
to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось
3) юр. порушення законних прав; правопорушенняpublic wrongs — порушення державних (громадських) прав та інтересів
4) розм. інформаторto be in the wrong — помилятися; бути винуватим
the dead are always wrong — присл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити
2. adj1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібенwrong note — муз. фальшива нота
you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба
at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час
to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону
sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив
you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації
I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь
to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії)
2) юр. несправедливий3) порочний; грішний; зіпсований; поганий4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)5) несправнийthere is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю
wrong in the head — розм. придуркуватий, пришелепуватий
6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний7) розм. зрадницький8) лівий; виворітний9) друк. чужий (про шрифт)wrong side up — догори дном, перевертом
to be born on the wrong side of the tracks — амер. народитися в бідній сім'ї
to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження
what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?
3. adv1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречноdon't get me wrong — розм. зрозумійте мене правильно
you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку
you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися
2) порочно, несправедливо; поганоyou are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся
everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося
to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар
4. v2) шкодити; завдавати лиха; ображати3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)* * *I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
3 wrong
I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
4 вставать
встать вставати (встаю, встаєш), сов. встати, (о мног.) повставати. [Ой устану я раненько. Устають над Гуманем дими (Кул.). Всі ще вдосвіта повставали]. В-вать, -ать (с места) - підводитися, підвестися, вставати, встати, зводитися, звестися, зніматися, знятися, звестися на ноги, стати на рівні ноги. -вать с трудом - зволікатися, зволоктися. Встать поспешно - схопитися. -ать с лошади - зсідати, зсісти з коня. -ать на стул, на колени - ставати, стати на стілець, навколішки. -вать, -ать на собственные ноги - спинатися (сп'ястися) на власні ноги; (являться, возникать) ставати, стати, повставати, повстати, виникати, виникнути. [Стає перед очима давнина наша. В голові повставав цілий рій відповідних спогадів (Крим.). Спомини виникали в його голові (Крим.)]. -вать, -ать против кого - повставати (повстати) проти кого, на кого, підніматися (піднятися) на кого. -вать, -ать на защиту - обставати, обстати за ким, за чим, вступатися, вступитися за кого, за що.* * *несов.; сов. - встать1) устава́ти, уста́ти и мног. повстава́ти; ( подниматься на ноги) підво́дитися, підве́стися; (об утре, зареве) здійма́тися, здійня́тися и зня́тися2) (за кого-что - подниматься на защиту чего-л.) става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти (за кого-що); обста́вати, обста́ти (за ким-чим, за кого-що); ( восставать) повстава́ти, повстати, постава́ти, поста́ти3) ( возникать) постава́ти, поста́ти, става́ти, стати, виника́ти, ви́никнути4) (становиться на что-л.; приступа́ть к какой-л. работе) става́ти, ста́ти5) ( останавливаться) ставати, ста́ти -
5 toe
1. n1) палець на нозі2) носок (чобота, панчохи)3) передня частина копита4) нижня частина, нижній кінець (чогось)5) закрут підкови; б) розм. нога7) тех. п'ята, підп'ятникfrom top to toe — з голови до п'ят; від голови до ніг
to tread on smb.'s toes — наступити комусь на мозолю; боляче образити когось; допекти комусь до живого
to be on one's toes — бути життєрадісним (діяльним, рішучим)
to turn up one's toes — простягти ноги, померти
2. v1) торкатися (бити) носкомto toe the line (the mark, the scratch) — а) спорт. стати на стартову лінію; б) стати в шеренгу; в) перен. суворо додержуватися правил; підкорятися вимогам
2) ударяти кінчиком ключки (у гольфі)3) надв'язувати носок (панчохи)4) криво забивати цвях6) шк., розм. штурхати* * *I n1) палець ноги, great /big/ toe великий палець ( ноги)little toe — мізинець ( ноги)
to stub ones toe on /over/ smth — спотикнутися об що-н.; помилятися в інтерпретації чого-н., ставати в безвихідь перед чим-н.
2) носок (ноги, черевика, панчохи)to turn ones toes out [in] — ставити ноги шкарпетками назовні [всередину]
to dance on ones toes — ходити /танцювати/ на пуантах
5) нога6) нижня частина, нижній кінець (чого-н.)7) тex. п'ята••the toe of Italy " — носок чобота, західний край Апеннінського півострова
on ones toes — життєрадісний; діяльний; рішучий, активний; готовий до дій, в ( повній) готовності; насторожі
to fight it out toe to toe — вирішити справу /спір/ в рукопашній сутичці
to tread /to step/ on smb 's toes — боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь відчуття
to di и in ones toes — зайняти жорстку позицію; не відступати ні на крок
to turn up ones toes, to turn ones toes up — cл. "протягнути ноги", померти
IIthe toe of my boot itches — = мені так, хочеться дати йому стусана
to toe the starting line — cпopт. вийти на старт
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — cпopт. встати на стартову доріжку; стати в шеренгу; [див. є;]; ударяти кінчиком ключки ( у гольфі)
2) надв'язувати носок ( панчохи)to toe a stocking — надв'язати панчоху; ставити рубчики, косяки ( на взуття)
4) cл.; жapг. давати стусанаto toe smb out of the room — вигнати кого-н. стусаном з кімнати
5) (з прислів.) ставити ногу ( певним чином)to toe out — ставити ноги носками нарізно /в різні боки/
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — строго дотримуватися правив; виконувати установки, проводити певну лінію; підкорятися вимогам [див. 1]
to toe and heel it — відбивати чечітку, танцювати степ
-
6 toe
I n1) палець ноги, great /big/ toe великий палець ( ноги)little toe — мізинець ( ноги)
to stub ones toe on /over/ smth — спотикнутися об що-н.; помилятися в інтерпретації чого-н., ставати в безвихідь перед чим-н.
2) носок (ноги, черевика, панчохи)to turn ones toes out [in] — ставити ноги шкарпетками назовні [всередину]
to dance on ones toes — ходити /танцювати/ на пуантах
5) нога6) нижня частина, нижній кінець (чого-н.)7) тex. п'ята••the toe of Italy " — носок чобота, західний край Апеннінського півострова
on ones toes — життєрадісний; діяльний; рішучий, активний; готовий до дій, в ( повній) готовності; насторожі
to fight it out toe to toe — вирішити справу /спір/ в рукопашній сутичці
to tread /to step/ on smb 's toes — боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь відчуття
to di и in ones toes — зайняти жорстку позицію; не відступати ні на крок
to turn up ones toes, to turn ones toes up — cл. "протягнути ноги", померти
IIthe toe of my boot itches — = мені так, хочеться дати йому стусана
to toe the starting line — cпopт. вийти на старт
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — cпopт. встати на стартову доріжку; стати в шеренгу; [див. є;]; ударяти кінчиком ключки ( у гольфі)
2) надв'язувати носок ( панчохи)to toe a stocking — надв'язати панчоху; ставити рубчики, косяки ( на взуття)
4) cл.; жapг. давати стусанаto toe smb out of the room — вигнати кого-н. стусаном з кімнати
5) (з прислів.) ставити ногу ( певним чином)to toe out — ставити ноги носками нарізно /в різні боки/
to toe the line /the mark, the scratch, the crack/ — строго дотримуватися правив; виконувати установки, проводити певну лінію; підкорятися вимогам [див. 1]
to toe and heel it — відбивати чечітку, танцювати степ
-
7 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти -
8 be up
phr v1) встати, прокинутися; бути на ногах, не спати; відчути себе краще, встати на ноги3) закінчитися, припинитися4) жити, побувати у великому місті5) бути студентом, жити в університетському місті6) (as far, as to) доходити до, досягати, діставати до7) ( with) траплятися8) (звич. be well up in smth) добре розбиратися в чому-небудь; бути знавцем чого-небудь -
9 be up
phr v1) встати, прокинутися; бути на ногах, не спати; відчути себе краще, встати на ноги3) закінчитися, припинитися4) жити, побувати у великому місті5) бути студентом, жити в університетському місті6) (as far, as to) доходити до, досягати, діставати до7) ( with) траплятися8) (звич. be well up in smth) добре розбиратися в чому-небудь; бути знавцем чого-небудь -
10 foot
1. n (pl feet)1) ступня, стопа, ногаon foot — пішки; на ходу; в процесі
2) лапа3) крок; хода4) основа, підніжжя, нижня частина5) обніжжя, підошва (гори)6) носок (панчохи)7) піхота8) фут (близько 30,5 см)9) поет. стопа11) геол. фунт; лежачий бікto be (to get) on one's feet — встати з місця, взяти слово (на зборах); видужати; бути самостійним (незалежним)
to catch smb. on the wrong foot — захопити когось зненацька
to have (to put, to stretch) one's feet under smb.'s mahogany — користуватися чужою гостинністю, жити за чийсь рахунок
to keep one's feet — міцно триматися на ногах; вистояти; не розгубитися
to lick smb.'s feet — лизати комусь п'яти, принижуватися перед кимсь
to pull foot — тікати щодуху, накивати п'ятами
to put (to set) one's best foot first (foremost) — іти дуже швидко, квапитися; зробити усе можливе
to recover one's feet — стати на ноги, піднятися
to take to one's feet — іти пішки (на своїх двох); тікати
to trample (to tread) under foot — пригнічувати, пригноблювати; зневажати
with both feet — амер. повністю, цілком, рішуче, твердо
2. v1) підсумовувати, підраховувати2) протанцьовувати3) надв'язувати (панчоху)4) оплачувати, сплачувати, заплатити5) іти пішки, крокувати* * *I [fut] n; (pl feet)1) нога, ступняnon-kicking foot — cпopт. опорна нога ( футбол)
jellied feet — холодець з ніжок; крок; хода
2) основа, нижня частина; підніжжя, підошва ( гори); слід (панчохи, шкарпетки)3) піхота4) фут5) вірш. стопа6) тex. ніжка, лапа, опора7) гeoл. постіль, ґрунт ( пласта); лежачий бік10) мaт. основа перпендикуляраII [fut] v1) надв'язувати слід ( панчохи)2) протанцювати3) підсумовувати, підраховувати4) оплачувати ( витрати)5) іти пішки, крокувати -
11 rear
1. n1) тилto bring up the rear — військ. замикати колону
to follow in the rear — іти позаду; плентатися
to take in (the) rear — військ. а) напасти з тилу; б) виходити в тил (противника)
2) тильний (задній) бік3) груб. зад4) розм. убиральняto the rear, march! — кругом, марш!
2. adj1) задній, розташований (розміщений) ззаду; тильнийrear entrance — чорний хід; задні двері
rear rank — військ. замикаюча шеренга
2) військ. тиловийrear area — тиловий район, тил
3) ав. хвостовий4) недосмажений, напівсирий5) зварене некруто (про яйце)◊ rear sight — військ. приціл, цілик (пістолета)
3. v1) піднімати, підводити, підносити (тж перен.)2) зводити, споруджувати (пам'ятник)3) розводити, виводити, вирощувати (тварин)4) культивувати, вирощувати (рослини)5) виховувати, вирощувати (потомство)6) здіймати7) височіти, здійматися9) розм. поставити на ноги; допомогти підвестися10):to rear oneself — підвестися, стати на ноги
11) розм. розбудити12) перен. пробудити; підняти на ноги14) мор. побачити (помітити) на горизонті□ rear up — а) ставати дибки (про коня); б) розлютуватися; в): to rear oneself up — випростатися, випрямитися на весь зріст
* * *I n1) тил2) задня, тильна сторона3) жapг. зад4) жapг. відхоже місце, убиральня5) aв. задня, хвостова частина ( літака)II a1) задній, розташований позаду; тильний2) вiйcьк. тиловий3) aв. хвостовийIII v1) піднімати (голову, руку)2) споруджувати3) розводити, вирощувати, виводити ( тварин); культивувати, вирощувати ( рослини); ростити, виховувати ( потомство)4) здіймати, підносити; refl підніматися, височіти, здійматися5) ( часто rear up) ставати дибки; підняти на диби ( коня); розлютитися, оскаженіти; refl встатиIV a; діал.недосмажений, напівсирий; зварений некруто ( про яйце) -
12 leg
1. n1) нога (від стегна до ступні)3) гомілка4) задня голінка (частина туші)5) ножний протез6) ніжка, підпірка; підставка; стійка7) колоша, халява8) етап, частина шляху9) спорт. етап у естафеті10) мор. галс11) спорт. тур; коло13) лінійка (рейсшини)14) тех. косяк; коліно; косинець15) мат. сторона (трикутника); катет16) відрізок кривої17) ел. фаза18) жарт. розшаркування19) спорт. вигране очкоleg show — а) спорт. підніжка; б) показ жіночих ніжок (у вар'єте)
leg work — військ., розм. марш
all legs — високий і худий, довготелесий
to get a leg in — а) пролізти (кудись); б) утертися в довір'я
to give smb. a leg up — а) підсадити когось; б) допомогти комусь подолати труднощі
to have by the leg — амер. поставити у скрутне становище
to have not a leg to stand on — не мати виправдання; бути безпідставним
to have the legs of smb. — випередити когось, бігти швидше за когось
to keep one's legs — міцно триматися на ногах; вистояти
to shake a leg — а) танцювати; б) розм., амер. квапитися
to stretch one's legs — розім'яти ноги, пройтися
to take to one's legs — утекти, ушитися
2. v1) штовхати (проштовхувати) ногою2) ударити по нозі3) захопити ногою (м'яч)to leg it — а) ходити, крокувати; б) утекти
* * *I n1) нога ( від стегна до ступні); нога, лапа ( тварини); лапка ( комахи); ножний протез2) гомілка3) нога, задня голяшка ( частина туші)4) ніжка, підпірка, підставка; стояк5) штанина, колоша; халява6) етап, частина шляху; cпopт. етап в естафеті; мop. галс; кocм. ділянка траєкторії; ділянка дороги безпосередньо біля перехрестя або примикання7) "нога бетсмена" (частина поля; крикет)8) cпopт. тур, коло; круг ( біг)9) cкop. від blackleg111) мaт. сторона ( трикутника); катет; відрізок ламаної лінії; довга сторона паралелепіпеда12) eл. фаза, плече ( трифазної системи)13) icт. розшаркування14) плече, гілка (приладу, електричного кола)II v1) (звич. to leg it) ходити, крокувати; швидко пересуватися тікати, втекти2) штовхати, проштовхувати ногою ( leg through)3) cпopт. захопити ногою ( м'яч) -
13 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
См. также в других словарях:
уставати — I = вставати, устати, встати 1) (прибирати доземне положення, випрямляючи ноги), ставати, стати (перев. зі сл. на ноги ), підніматися, піднятися, підійматися, підійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися,… … Словник синонімів української мови
ПРОСТОЙ — ПРОСТОЙ, см. простаивать. II. ПРОСТОЙ порожний, пустой, ничем не занятый, сам по себе. Нет ли простой посудины? Руки не просты, полны, либо заняты. Закромы просты, простого места много. Рублем прост стал, пропал, утрачен рубль. В простое время… … Толковый словарь Даля
ПРОСТОЙ — ПРОСТОЙ, см. простаивать. II. ПРОСТОЙ порожний, пустой, ничем не занятый, сам по себе. Нет ли простой посудины? Руки не просты, полны, либо заняты. Закромы просты, простого места много. Рублем прост стал, пропал, утрачен рубль. В простое время… … Толковый словарь Даля
нокаут — у, ч., спорт. 1) Стан боксера під час бою, коли він після удару супротивника падає, протягом 10 секунд не може звестися на ноги, щоб продовжувати бій, і вважається переможеним. || Сильний удар, після якого супротивник не може встати. 2) перен.… … Український тлумачний словник
попідводитися — имося, итеся, док. Підвестися, встати на ноги (про багатьох). || Підвестися яким небудь способом (про багатьох). || Прокинутися (про багатьох). || перен. Видужавши, почати ходити (про багатьох) … Український тлумачний словник
скочити — чу, чиш, док. 1) Зробити стрибок куди небудь. || в чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого небудь. || на кого – що, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди небудь. || Вистрибнути з чого небудь назовні. || Швидко наблизитись, підбігти до… … Український тлумачний словник